Історія походження одноразового посуду
Зміст
Переваги одноразового посуду складно не помітити. Це зручно, безпечно, гігієнічно. Також її використання несе певний зиск. Адже пластикові тарілки та склянки не потрібно мити. Відповідно, не потрібно купувати миючі засоби та витрачати на миття свій час. Ми навіть не завжди замислюємося про значення одноразового посуду, коли тримаємо паперову склянку з кавою в руці. Тим більше ми не замислюємося про те, хто придумав такі вироби. А історія одноразового посуду досить цікава.
Походження одноразового посуду
Перші згадки про одноразовий посуд відносяться до мінойської культури. Представники вищого стану вирішили продемонструвати свій добробут таким чином: після бенкетів посуд не мили, а викидали. Звичайно ж, тоді не йшлося про паперові та пластикові стаканчики. Мінойці використовували глиняні судини. Один із них виставлений на загальний огляд у Британському музеї. Він був виготовлений 3500 тисяч років тому. На Криті було знайдено тисячі осколків глиняних судин не надто високої якості. На їхній вигляд можна сказати, що посуд був зроблений поспіхом. На підставі цього історики дійшли висновку, що після бенкетів її просто викидали.
Багато століть про одноразовий посуд і не йшлося. Ще позаминулому столітті люди навіть не могли здогадатися, що тарілки не потрібно мити, а можна викинути відразу після використання. Однак усе змінилося на початку ХХ століття. Власне, тоді й почалася історія одноразового посуду у його сучасному вигляді.
Огляд історичних моментів, коли вперше виникла потреба в одноразовому посуді
Перші згадки про одноразовий посуд – понад 3500 тисяч років тому на Криті. Багаті люди демонстрували свій добробут, викидаючи глиняні судини після бенкетів.
Перше використання одноразового посуду у сучасному вигляді – понад сто років тому. Її винахід пов'язаний із боротьбою з інфекційними захворюваннями.
Перші відомі використання одноразового посуду в різних культурах
Цікаво, що інтерес до одноразового посуду виникав не в усьому світі одночасно. Спочатку її вигадали в США. Світові війни спричинили забуття цих корисних предметів побутового побуту. Інтерес до них повернувся лише у 1960-х роках у Європі. А якщо говорити про Україну в контексті колишньої республіки СРСР, то про одноразовий посуд і не йшлося. У відомих автоматах із газировкою використовували скляні грановані склянки. Паперовий та пластиковий посуд з'явився у 1990-х роках, коли в Україні виник фастфуд.
Розвиток одноразового посуду у XX столітті
Світова історія одноразового посуду почалася раніше – у перші роки ХХ століття. У 1907 році було оприлюднено результати досліджень про те, що поширення інфекційних захворювань та висока смертність серед школярів безпосередньо пов'язані з посудом. А точніше, з низькою якістю її миття. Через це тарілки та гуртки були джерелом інфекції. Велику статтю написав студент Х'ю Мур. Вона викликала певний інтерес у різних колах суспільства. У цій статті Мур запропонував використовувати легкий картонний посуд. Такий задум виник і в американського лікаря Едварда Девідсона. Він також запропонував використовувати безпечні чашки, виготовлені з картону. Вони мали викидатися відразу після використання. Завдяки цьому виключалася навіть найменша можливість поширення інфекцій. Перші безпечні чашки відрізнялися примітивною конструкцією. Вони були конуси, скручені з листа картону.
Едвард Девідсон поділився своєю ідеєю із підприємцем Лоуренсом Луелленом. Саме останній вважається тим, хто вигадав одноразовий посуд. Водночас Лоуренс та Луеллен отримали патент на виготовлення картонних чашок. За іншими даними, партнером Луеллена був Х'ю Мур. Підприємці започаткували «Компанію індивідуальної чашки для пиття». Вони встановили автомати з одноразовими кружками для води у місцях великого скупчення людей. Вони мали величезний попит. Ціна на ці примітивні предмети була смішною. А прибуток – колосальний. Творці одноразового посуду дуже швидко заробили 50 мільйонів доларів!
Важливі віхи у розвитку та виробництві одноразового посуду у 20-му столітті
Мабуть, найважливіші віхи розвитку одноразового посуду та історії загалом – світові війни. Вони вплинули на всі сфери життя і не могли не вплинути на розвиток виробництва одноразового посуду. І Перша, і Друга світові війни завадили розвиватися компанії Девідсона та Луеллена. Новий етап розвитку одноразового посуду розпочався у 1960-х роках. Цим вона завдячує поширенню фастфуду.
Великий внесок у розвиток ринку зробила мережа McDonald's. Вона однією з перших почала використовувати у закладах одноразовий посуд, який відвідувачі викидали самі. З погляду витрат, це здавалося невигідним, адже купівля одноразових тарілок та склянок вела до підвищення вартості страв. Однак згодом вони себе окупали, адже пластик – це дуже дешева сировина. Використання одноразового посуду було гігієнічним, тому активно просувалося навіть на державному рівні.
Внесок технологічного прогресу у поширення та популяризацію одноразового посуду
Спочатку для одноразового посуду використовували щільний картон. Однак незабаром з'ясувалося, що матеріал важко назвати практичним. Якщо склянки та тарілки ще були зручними, то столові прилади виявилися марними. Виделки та ложки не витримували тяжкості їжі. Тоді почали використовувати пластик. Він був винайдений наприкінці ХІХ століття. Однак бум на виробництво пластикових виробів розпочався у середині XX століття. У 1950-х роках товари із пластику стали виробляти у промислових масштабах. Саме тоді маркетинг став вивчати людей, що пластикові предмети побуту можна просто викинути. Їх не потрібно мити. Це послужило поштовхом для виробництва одноразового пластикового посуду.
Сучасний стан ринку одноразового посуду
Одноразовий посуд використовується повсюдно. Її купують:
літні кафе;
фастфуди;
служби кейтерингу та доставки їжі.
Одноразовий посуд використовують на пікніках та виїзних заходах. Без неї неможливо уявити функціонування вендінгового апарату.
Паперові та пластикові предмети побуту поки що неможливо витіснити виробами з альтернативних екологічно чистих матеріалів. Також неможливо повністю відмовитись від одноразового посуду. Це пов'язано з постійним зростанням ринку фастфуду та доставки їжі.
Огляд поточних тенденцій на ринку (матеріали, дизайн, екологічність)
Основна тенденція сучасного ринку - виробництво екологічно чистого одноразового посуду з біоматеріалів, що розкладаються. Головний «конкурент» пластику – кукурудзяний крохмаль. Також проводяться експерименти щодо виготовлення їстівних тарілок. Такі ємності вже можна зустріти у британських закладах громадського харчування. Так, у містечку Кейворт продають їжу в коробках із картопляного борошна. Вони зроблені за технологією, схожою на рецепт чіпсів.
Чи не відстають від британців і американські колеги. Вони розробили їстівний папір для пакування бутербродів. По суті, вона виготовлена з пюре на основі овочів, фруктів та ягід. Потрапляючи до рота, такий папір миттєво розчиняється. За якісними характеристиками новий матеріал схожий на звичайний папір. Він також зберігає свіжість загорнутої в нього їжі.
Вплив екологічної обізнаності на вибір матеріалів та технологій виробництва
Проблема в тому, що далеко не кожен знає про шкоду одноразового посуду із пластику. І це терміново слід виправляти. Існують різні шляхи вирішення проблем:
соціальна реклама на білбордах та у ЗМІ;
нанесення інформації щодо утилізації на предмети побуту;
проведення дискусій та круглих столів із власниками громадського харчування.
Один із шляхів вирішення проблеми шкоди одноразового посуду – його правильна утилізація та переробка. Для цього в інфраструктурі кафе, ресторанів та готелів мають бути передбачені спеціальні сміттєві баки для розподілу відходів. Також потрібно переходити на посуд із біорозкладних матеріалів. Власників закладів громадського харчування можна заохочувати за вибір екологічних предметів ужитку, наприклад, знижувати податки та нараховувати бонуси.
Люди, обізнані про шкоду одноразового посуду, відповідальніше ставляться до турботи про природу. Вони правильно утилізуватимуть вироби і шукатимуть альтернативні варіанти пластику.
Види одноразового посуду
На сьогоднішній день представлений величезний вибір одноразового посуду:
Тарілки – пласкі, глибокі, багатосекційні. Плоскі – найзатребуваніші варіанти, в яких можна подавати другі страви, закуски, салати, десерти та ін. Глибокі – переважно використовуються для перших страв. Багатосекційні тарілки зручні для сервірування столу. Вони можна розкласти кілька продуктів одночасно. При цьому вони точно не перемішаються.
Ланч-бокси – контейнери для зберігання та перевезення їжі. Вони одержують кришку для забезпечення герметичності. Завдяки такій конструкції їжа залишається свіжою протягом тривалого часу.
Склянки – призначені для подачі холодних та гарячих напоїв. Розрізняються за обсягом. Мінімальний варіант – 30мл. Максимальний обсяг склянки – 720мл.
Столові прилади – ложки, виделки, ножі, палички для страв японської кухні.
Матеріали виготовлення
Для виробництва одноразового посуду використовується три типи матеріалів:
пластик - ПЕТ, поліетилен, полівінілхлорид, поліпропілен, полістирол;
папір – картон, крафт;
біоматеріали – кукурудзяний крохмаль, цукрова тростина, бамбук, пшеничні висівки та ін.
Винахід останніх пов'язаний із шкодою пластику для навколишнього середовища. Історія біоматеріалів бере свій початок у 1995 році, коли в Італії було запатентовано "MaterBi". Біорозкладний матеріал виготовлений з кукурудзяного крохмалю, полівінілового спирту та полікапролактону. За якісними характеристиками він нагадує пластик. Однак на його розкладання в природному середовищі йде набагато менше часу.
Переваги та недоліки кожного типу
Зупинимося докладніше на тому, з чого роблять одноразовий посуд. Почнемо із пластику. Це дешевий податливий матеріал, якому можна надати будь-якої форми. Полімер має такі переваги:
легкість – вага пластикового стаканчика, тарілки та виделки практично не відчувається у руці;
практичність – одноразовий посуд готовий до використання відразу після розпакування, після застосування його потрібно утилізувати, у миття потреба відсутня;
міцність – пластик витримує високе навантаження, він не ламається та не деформується під вагою продуктів;
безпека – матеріал не входить у хімічну реакцію з продуктами, не вбирає їх смак і запах, у своїй не виділяються шкідливі речовини;
естетичність – вироби з полімерів відрізняються приємною фактурою та дизайном, їм можна надати будь-який колір.
У пластику суттєвий мінус – проблеми з утилізацією, через що пластмасова продукція шкодить навколишньому середовищу. На її розкладання йде 100-200 років, у зв'язку з чим гори відходів із пластику накопичуються на полігонах для сміття.
Ще один недолік пластику – термостійкість. Не всі види полімерів є стійкими до впливу високої температури. Для гарячих страв та рідин можна використовувати лише посуд із поліпропілену.
Паперовий посуд – універсальніший. Маючи ті ж переваги, що й пластикові вироби, ємності з картону та крафту несприйнятливі до нагрівання. Їх можна використовувати для подачі гарячих страв та напоїв. Також у паперових тарілках можна підігрівати їжу у НВЧ-печі.
Папірний посуд менше шкодить навколишньому середовищу. За винятком виробів із ламінацією. Вони не розкладаються у природному середовищі, а вимагають спеціальної переробки.
Відмінною альтернативою одноразовому посуду з пластику та паперу є вироби з біорозкладних матеріалів. До таких відносяться: